Учасник Першої Київської міжнародної бієнале сучасного мистецтва відомий грецький художник Стеліос Фаїтакіс розказав журналістам про свою роботу, яку він готує спеціально для ARSENALE 2012.

Він прибув до Києва більше ніж за місяць до відкриття ARSENALE 2012, адже він має створити в приміщенні Мистецького Арсеналу масштабну фреску, що вкриє дві величні арки внутрішнього простору.

Стеліос Фаїтакіс – провідний грецький художник, роботи якого набули високу оцінку фахівців та були визначені серед найцікавіших творів останньої 54-ї Венеційської бієнале.

Творчіcть Фаїтакіса досить незвична для “класичного” сучасного мистецтва – художник створює великі фрески, які стилістично нагадують візантійські розписи, але сюжет “іконопису” при цьому  зазвичай дуже далекий від релігійного. Художник зазначає, що лише використовує стиль візантійської іконографії і в його роботах зазвичай не буває ніяких відсилань до християнства, окрім самого стилю. Фаїтакіса надихають інші, більш сучасні теми.

Хоча Стеліос Фаїтакіс відмовляється давати інтерв’ю і дозволяти робити відео- і фотозйомку під час роботи над твором, він погодився дати відповідь на кілька запитань, що надзвичайно цікавлять київських арт-журналістів.

Розкажіть про вашу нову роботу для ARSENALE 2012 – яка її назва, тема, розмір і як довго ви збираєтесь працювати над її створенням?

Робота буде написана на дерев’яних дошках, що вкриють дві арки всередині будівлі Арсеналу, імітуючи стіну.  Я підрахував загальну площу поверхні і це буде трохи менше 120 м²,  що, погодьтесь, доволі амбітно. Ми маємо менше сорока днів на те, щоб завершити роботу – я і три мої партнери. Я сподіваюсь, нам вистачить часу.

На перший погляд, вам здасться, що фреска розповідає про історичні події, що відбувались на українській землі. Я завжди цікавлюсь місцевою історією, коли приїжджаю кудись для створення нової роботи, і ваша виставка дарує мені чудову нагоду цим зайнятись. Українська історія багата, а Київ – дуже давнє місто. Нещодавно я вже казав куратору бієнале, Девіду Елліотту – я міг би легко розписати п'ять чи шість арок, якби мав час. Але оскільки часу обмаль, я обрав лише дві події, що стануть основою композиції: на панелі зліва буде зображена битва в Києві з німецькими військами, на панелі справа – події, пов'язані з діяльністю анархіста- революціонера Нестора Махна. Дві стіни будуть пов'язані між собою дуже опосередковано, це також зрозуміло з назви роботи: «Німці в обценьках – Революція Махна”.

Чи пов'язана ця фреска з вашими попередніми роботами, якщо точніше, чи пов'язана вона з фрескою, яку ви створили для Венеційської бієнале – чи це щось зовсім нове?

Це зовсім нова робота, спеціально створена для вашої виставки. Я рідко створюю роботи, які відсилають до моєї попередньої творчості. З іншого боку, усі мої твори - це щось цілісне, і говорять вони про одне і теж.

У якій техніці ви працюєте? Ви починали як графіті-художник  - чи використовуєте ви балончики, трафарети або ж акрилову фарбу зараз, чи, може, працюєте з олійними фарбами?

Я працюю у багатьох техніках одночасно. Я рідко використовую олію і коли використовую, то частіше в своїх рухомих роботах, а не настінних. Для розписів стін я зазвичай використовую пігмент і клей, акрил і водоемульсійну фарбу, спреї, наносячи малюнок від руки, хоча частіше з трафаретом.

У вашій творчості є місце східним впливам і східній філософії. Як це поєднується з християнською стилістикою ваших робіт?

Якщо говорити про стилістику, то, так, звісно. Візантійський стиль – це східний стиль у будь-якому разі, але мої впливи йдуть аж від Далекого Сходу, від Японії. Якщо ж говорити про тематику, то мої впливи  - звідусіль і  водночас з одного джерела.

Якось ви зазначили, що ваше мистецтво виражає духовність. Чи не здається вам, що так говорити вже не сучасно?

Я не вважаю, що це «не сучасно». Духовність - це не те, що може бути сучасним чи модним, це щось вічне. Сучасна культура нехтує духовністю, але це проблема нашої культури, а не моя. От що скоро вийде з моди  - так це наша культура.

Ви вірите в Бога?

Так, звичайно.