НАЙКРАЩІ ЧАСИ, НАЙГІРШІ ЧАСИ – ВІДРОДЖЕННЯ ТА АПОКАЛІПСИС У СУЧАСНОМУ МИСТЕЦТВІ 

Наслідуючи перші рядки уславленого роману Чарльза Діккенса “Повість про два міста” (1859), події якого відбуваються під час Французької революції, ця виставка робить стрибок у сьогодення, щоб осмислити, яким чином сучасне мистецтво та естетика використовують минуле для відображення майбутнього.

Ідеали прав та свобод людини, що розвивались у Європі протягом епохи Просвітництва у 18 столітті, знайшли свій перший політичний прояв в Американській та Французькій революціях. Поєднуючи ідеологію та дію, вони викликали тривалу хвилю національних повстань, що і далі впливають на світ. Але, попри добрі наміри, “права людини” обмежуються і кожна революція містить у власному осерді як найгірше, так і найкраще з людської думки та дії. Виставка рефлексує стосовно утопічних мрій про рівність, свободу та безпеку, що неабияк сповнюють наше життя сьогодні, та їхніх протилежностей: терору, нерівності, війни. Саме ці руйнівні сили людини та природи унеможливлюють більш досконале існування.

В одному сенсі, “найкраще” та “найгірше” можна розуміти як протилежності, як частину раціональної, матеріалістичної діалектики Заходу, у якій буття залежить водночас від вибору та обставин. Однак, в іншому сенсі, “найкраще” та “найгірше” є частинами одного циклічного руху, в якому неконтрольовані, на перший погляд, сили руйнують найпрекрасніші мрії, черв індивідуальної жадоби знищує колективний баланс, але зелені паростки надії пробиваються із найстерильнішої пустки. У “найгіршому” спочиває спокута, а “найкраще” – це ілюзія, що зазвичай виношує насіння власної деструкції. Такий підхід можна відшукати у багатьох аспектах думки Сходу.

Київ, де розгорнеться виставка – історичне слов’янське місто та серце держави, розташоване на історичних роздоріжжях торгівлі та міграції між Сходом, Заходом, Північчю та Півднем. Київська держава в ІХ ст. прийняла вікінгів з Півночі, посиливши своє міжнародне значення. У різні часи гуни, хазари, монголи, печеніги, скіфи, татари та багато інших кочових народів, що походили зі Сходу, перетинали цю землю і часом оселялися на ній. Діаспорну євразійську спадщину великої землі відображено у низці робіт для цієї виставки, де презентуються художники з України та держав колишнього СНД поряд із авторами з Півночі, Півдня, Заходу, а особливо – Сходу.

Поряд із відображенням історії та генеалогії регіону, цей підхід апелює до нещодавніх катаклізмів у рівновазі багатства та влади, коли спадщина європейського Просвітництва підлягає оскарженню. Криза соціалізму та ідеї публічного простору в цілому, пригоди Альянсу в Затоці та Афганістані, корпоративна жадоба та віртуальний занепад капіталізму, Жасминові революції у Північній Африці прозоро викрили, як оскаржену гегемонію Заходу фатально компроментує її власний особистий інтерес. Сьогодні світова бідність сягає рекордних рівнів, попри наявність ресурсів для поліпшення ситуації. Грабування довкілля триває, і це, безперечно, руйнує наше майбутнє. Ідеали свободи, демократії та прав людини цинічно вважаються придатками влади – товарами, що скупо розподіляються, ніби гуманітарна допомога, поширюючи на своєму шляху тишу та покірність. Виникає єдина схема: багаті стають багатшими, і ніхто не хоче ні від чого відмовлятися. Але серед цього шаленого виру аж ніяк не зрозуміло, чи є можливість відшукати якісь прийнятні альтернативи.

Інтелект, інтуїцію та людяність художників, які створили роботи для виставки, спрямовано не на вирішення цих питань – вони, радше, надихають своїм прикладом. Критичні, сардонічні, часом гумористичні чи іконоборчі погляди на світ цих авторів, їхня спроможність думати і бачити поза межами, які ми часом добровільно самі собі створюємо, їхня ясність та відданість істині мистецтва надають нам енергії для руху вперед – аби тонко засвідчити та оцінити причини й наслідки життя, що насправді і є джерелом мистецтва. І це необхідна прелюдія до дії.

Виставка складатиметься з робіт близько ста митців, її буде організовано довкола чотирьох основних ідей

- Невтомний Дух
Погляд на спосіб, у який ми отримаємо силу від вірувань, міфів та концептів всесвіту, непідвладних матеріальним потребам

- В Ім’я Порядку
Дослідження того, як під прикриттям раціонального влада намагається домінувати над культурою через утворення меркантильних ієрархій

- Плоть 
За центральну тему взято людське тіло, його апетити, бажання та обмеження

- Неспокійний Сон
Зосередження на нічних жахах та передчуттях катастрофи, без яких ми не мали б можливості змінюватися.

Девід Елліотт 

Куратор АRSENALE 2012